Мета курсу полягає у науковому вивченні основних явищ і тенденцій українського літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ ст. в їх органічному взаємозв’язку з попередніми етапами розвитку національного красного письменства, обґрунтуванні нових якісних характеристик літератури епохи та самобутності її найвидатніших представників.

 

Завдання:

¨     з’ясування провідних особливостей  українського літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ століття;

¨     ознайомити студентів-філологів із науковими фактами і явищами українського письменства зламу століть

¨     осмислення протистояння народницьких та модерністських тенденцій як визначальної прикмети еволюції літератури того часу; 

¨     вивчення внеску в національну культуру визначних українських письменників;

¨     окреслення розвитку української літератури порубіжної епохи у загальноєвропейському і світовому культурному контексті.

 

 У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

знати: 

¨     закономірності розвитку української літератури на рубежі століть, у виявленні домінуючих прикмет творчості представників різних літературних напрямів;

¨     основні здобутки розвитку літератури в різних родах та жанрах та їх новаторський характер;

¨     найвизначніші мистецькі постаті і твори, їх вплив на подальший літературний процес;

¨     особливості самобутності художнього світу авторів, передусім найрепрезентативніших;

¨     аналізувати літературні твори в їх взаємозв’язку з загальноестетичними, культурними та суспільними процесами.

вміти:                                                        

¨     керуючись принципами історизму, сприймати життєві факти і події, зображені в художньому творі, давати їм об’єктивну ідейно-естетичну обґрунтовану оцінку з позицій загальнолюдських, морально-етичних цінностей;

¨     орієнтуватись у процесах і тенденціях розвитку української літератури як складової частини загальноєвропейської культури;

¨     окреслювати неповторність художнього світу авторів, передусім найрепрезентативніших;

¨     розкривати діалектику взаємодії літературних і позалітературних факторів та компонентів у процесі розвитку національного письменства зламу століть, на з’ясуванні естетичної і морально-етичної функції письменства.