Починаючи з 60-70 років XX століття в світовому масштабі выдбуваються процеси, які характеризуються прагненням народів зберегти свою самобутність, підкреслити унікальність побутової культури та психологічного складу, актуалізацією у багатьох мільйонів людей етнічної ідентичності, або усвідомлення своєї приналежності до певного етносу. Це явище торкнулося населення багатьох країн на всіх континентах, суспільств різного типу і рівня розвитку - від традиційних до постіндустріальних. Однак на сьогоднішній день етнічне відродження розглядається як одна з основних рис розвитку людства на сучасному етапі.  Інтерес до свого коріння у окремих людей і цілих народів проявляється в самих різних формах: від спроб реанімації стародавніх звичаїв і обрядів, фольклорізаціі професійної культури, пошуків «загадкової народної душі» до прагнення створити або відновити свою національну державність.