Останнім часом в читацькому середовищі і в літературному співтоваристві помітно збільшився інтерес до «літератури факту», non fiction. Нон-фікшн – це особливий літературний жанр документальної прози. Він будується на реальних подіях, без домислів. Однак факти подаються через образне креативно-абстрактне сприйняття автора. Цей жанр ще можна назвати документальною публіцистикою життя.

З початку ХХІ ст. література нон-фікшн стала напрочуд популярною, збагатилась численними іменами успішних авторів. Напружені історико-суспільні події в реаліях сучасного українського життя сприяють позитивній динаміці зростання уваги до цього жанру в читацькій спільноті. Натомість в українському літературознавстві та критиці лише формується вивчення літератури нон-фікшн як самодостатнього напряму в публіцистиці та есеїстиці. Нині на початковому етапі перебуває студіювання інтерпретаційної, структурної та функціональної своєрідності літератури нон-фікшн, зокрема в естетиці постмодернізму.

Чи не найголовнішою культурологічною проблемою України є те, що значна частина населення вже не одне десятиліття перебуває поза культурним простором своєї держави. Повернення до цього простору може спричинити як не художнє письменство, то власне література документу. Починаючи з 2013 року в Україні пригальмувалося створення художньої літератури, натомість розпочалася ера нон-фікшн. Хоч така література часто тяжіє до масової, проте на основі документального продукту згодом будуть створюватися більш якісні тексти. Цей перехідний етап в українській літературі потребує наукової рецепції, актуальне узагальнення якої зумовило тему навчальної дисципліни для магістрів-філологів.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити повноцінне уявлення про відображення потоку життя та феномену людської екзистенції в літературі факту, що дозволяє глибше пізнати національну ментальність, феномен непересічної людини, онтологічні та екзистенціальні проблеми українця упродовж останнього століття та безпосередньо в наш час. Курс покликаний ознайомити студентів із жанром нон-фікшн: його ґенезою, класифікацією, особливостями функціонування в різних історико-культурних умовах, самобутністю української традиції та рецепцією цього літературного напряму в сучасній критиці та літературознавстві.

Завдання курсу:

-          сформувати у студентів уявлення про феномен нон-фікшну; диференціювати його тлумачення у широкому (документалістика) і вузькому сенсі;

-          ознайомити з жанровою палітрою літератури нон-фікшну, сформувати авторські кейси в межах національної документалістики;

-          окреслити надбання та самобутність творчих засад світових вершин літератури нон-фікшн;

-          довести актуальність і розмаїтість сучасної літератури нон-фікшн, проаналізувати її вплив на читача;

-          охарактеризувати кращі зразки української літератури вказаного напряму (автобіографічного, подорожнього, історичного, екологічного та ін. векторів);

-          з’ясувати механізми мистецької кореляції «сирого» факту і літератури як феномену авторського образотворення:

-          визначити роль авторської оригінальності крізь призму літератури факту.

Засвоєння курсу спрямоване на досягнення таких компетенцій.

         Магістранти повинні знати:

-          матрицю тлумачень феномену літератури нон-фікшн, її взаємодію з іншими жанрами;

-          найрезонансніші документальні твори, що відображають складну історію України ХХ ст. очима очевидців (мемуари, щоденники тощо);

-          чільних представників сучасної літератури факту,

-          реакцію критиків і наукову оцінку здобуткам національної літератури нон-фікшн;

-          самопрезентацію письменників у жанрах нон-фікшн (автобіографія, інтерв’ю);

-          візії трагічних подій сучасності у виданій літературі нон-фікшн та блогосфері.

Магістранти повинні вміти:

-          орієнтуватись у процесах і тенденціях розвитку літератури нон-фікшн та її науковій рецепції;

-          застосовувати набуті знання в практиці аналітико-інтерпретаційного розгляду документально-художніх систем нон-фікшн;

-          співвідносити інтерпретацію очевидців з іншими аспектами гуманітарного досвіду –культурологією, історією, літературознавством, засобами масової інформації тощо.

 

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 120 год., із них 12 год. – лекції, 16 год. – семінарські заняття, 92 год. – самостійна робота. Вивчення студентами навчальної дисципліни «Історія української літератури: література нон-фікшн: проблеми сучасної наукової рецепції» завершується ПМК.