За останні десятиліття в українському літературознавстві пожвавилось вивчення проблеми міфу в літературі, його інтерпретаційної, структурної та функціональної своєрідності, зокрема в естетиці раннього українського модернізму. Науковці розглядають проблеми міфопоетики на трьох рівнях: архетипно-ініціаційному (парадигма героя), анагогічному (образний лад, універсум символіки) та дискретному (візійні світи  від реміфологізації до авторського міфотворення). У зв’язку з цим став затребуваним міфопоетичний аналіз як аналітичний метод дослідження художнього твору, котрий дозволяє виявити у тексті міфологічні мотиви, сюжети, образи на різних текстових рівнях та в різних контекстах, визначити їхні функції та вплив на реалізацію авторської ідеї. Інтерпретація тексту за його міфологічними мотивами уможливлює розкриття його імпліцитного символічного смислу, полісемантичності та притчевості.

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити повноцінне уявлення про механізми взаємовпливу міфу і літератури, функціонування міфологічної естетики та специфіки її інтердисциплінарних, передусім літературознавчих досліджень; науковому осмисленні основних явищ і динаміки тенденцій, визначення понять міфологізм, міфопоетика, неоміф тощо у світовому і національному контексті.

Міфопоетичний дискурс мислиться у відносній галузевій автономії, водночас у системі теорії літератури, філософії, культурології тощо. Інтердисциплінарний підхід до вивчення дисципліни є вкрай важливими для формування сучасного філолога.

         Завдання курсу:

-          сформувати у студентів уявлення про проблеми міфологічного, символічного, архетипного модусу буття у знаку;

-          ознайомити з механізмами мистецької кореляції міфу і літератури як феномену авторського образотворення;

-          засвоїти основні вектори методології досліджень, з’ясувати її зв’язок із культуральними філософськими концепціями;

-          розширити практичний досвід застосування міфологічного інструментарію під час студіювання поетики художнього тексту;

-          визначити роль міфу та архетипу у нових підходах до дослідження літературного тексту;

-          окреслити надбання та оригінальність засад основних шкіл міфокритики та їхніх представників (як у світовому, так і у вітчизняному літературознавстві).

Засвоєння курсу спрямоване на досягнення таких компетенцій.

         Магістранти повинні знати:

-          основні складники міфологічної парадигми та її взаємодії з літературою;

-          найголовніші праці з проблем міфологічного дискурсу, його чільних представників;

-          механізми міфологічного аналізу та різноманітних його видів у зіставленні з іншими сучасними літературознавчими методами;

Магістранти повинні вміти:

-          орієнтуватись у процесах і тенденціях розвитку міфологічної критики;

-          застосовувати набуті знання в практиці аналітико-інтерпретаційного розгляду міфопоетичних художніх систем;

-          співвідносити ці знання з іншими аспектами гуманітарного досвіду –культурологією, історією, мистецтвознавством, естетикою тощо;

 

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 120 год., із них 14 год. – лекції, 14 год. – семінарські заняття,            92 год. – самостійна робота. Вивчення студентами навчальної дисципліни «Теорія літератури: методологія дослідження міфопоетичного дискурсу в українській літературі» завершується ПМК.